Послання архієпископа Митрофана (Юрчука)

Пасхальне послання архієпископа Митрофана (Юрчука). 2012р.

Різдвяне послання архієпископа Митрофана (Юрчука). 2011/2012р.

Пасхальне послання архієпископа Митрофана (Юрчука). 2011р.

Різдвяне послання архієпископа Митрофана (Юрчука). 2010/2011р.

Пасхальне послання архієпископа Митрофана (Юрчука). 2010р.

Різдвяне послання архієпископа Митрофана (Юрчука). 2009/2010р.

Пасхальне послання архієпископа Митрофана (Юрчука). 2009р.

Пасхальне послання архієпископа Митрофана (Юрчука). 2012р.

ПАСХАЛЬНОЕ ПОСЛАНИЕ

ВЫСОКОПРЕОСВЯЩЕННЕЙШЕГО МИТРОФАНА,

АРХИЕПИСКОПА БЕЛОЦЕРКОВСКОГО И БОГУСЛАВСКОГО

духовенству, монашествующим и всем верным чадам

Белоцерковской епархии Украинской Православной Церкви

ХРИСТОС ВОСКРЕСЕ!

Вновь милосердный Господь сподобил нас пройти поприще Великого поста и встретить «сей день, его же сотвори Господь», день славного Его из мертвых Воскресения!

Пасха – это праздников Праздник и торжество из торжеств, это вершина богослужебного года. Ради сего дня Иисус Христос снизошел на землю, воплотился, жил среди людей и был распят на кресте, дабы нас сделать причастниками Своего Воскресения.

Христос Воскресе! В этом – смысл всего православного вероисповедания.

Пасха Христова есть конечная цель Божьего домостроительства, осуществление всех пророчеств, всего Священного Писания.

Велика радость Воскресения! Но достигается она путем крестным: «се бо прииде крестом радость всему миру». И через Свою Крестную Жертву Христос примирил Бога с человечеством, вернул человеку радостную возможность победы над грехом и смертью.

Совершилась Тайна нашего спасения: Агнец Божий, приведенный на заклание, взял на Себя грехи мира. Прошел через долину смерти. Разрушил силу ада. Воскрес в человеческой Своей плоти, вознеся ее и нас на небо, и «седе одесную Бога и Отца» (Мк. 16:19). Так не только наш дух, но и плоть наша обрели великий дар Воскресения, который обещан и дарован всем, верующим во Христа, Сына Божьего.

Для верующих встреча Пасхи, которая есть образ будущей жизни в Царстве Небесном, стала возможна исключительно благодаря тому, что все мы пребываем в «Единой, Святой, Соборной и Апостольской Церкви» (Символ Веры), которую основал и утвердил Сам Господь на земле – месте нашего спасения. Для нашего укрепления в вере и нам в назидание звучат слова Спасителя: «Созижду Церковь Мою, и врата ада не одолеют ея» (Мф. 16:18).

Апостолы Христовы вышли на всемирную проповедь о Воскресении Христовом и этой проповедью покорили языческий мир. Из Гроба Господня вместе с Воскресшим Господом вышла вся наша вера и все наше богослужение, ибо, по слову апостола Павла, «если Христос не воскрес, то и проповедь наша тщетна, тщетна и наша вера» (1Кор. 14). Без Воскресения Христова вообще не может быть никакого христианства. Воскресение Христово было бы недостаточно назвать просто догматом, это догмат всех догматов. Как к океану устремляются все ручьи, речки и реки, так к Пасхе, к Воскресению Христову стремится все учение христианское и в нем завершается.

Если бы не было Воскресения Христова, то не только не было бы христианства, но и самая вера в Бога, в силу добра и правды была бы подорвана, утрачен был бы и смысл жизни.

Христос, Воскресший незримо, ощутимо является каждому. И в жизни каждого из нас совершается встреча с Воскресшим Господом, и Он приходит к каждому, стучась в дверь его сердца, находя каждому Свои слова. И наше дело – услышать, наше дело – отозваться на этот стук, потому что Господь пришел спасти, одухотворить и изменить жизнь не только всех вместе, но и каждого из нас в отдельности. Поэтому сегодня, в Пасхальный день, возвращаясь домой, пусть каждый из нас унесет в сердце радостную мысль о том, что Господь и мне явился. Он и для меня воскрес, и для меня говорит, и со мной остается, и будет всегда моим Господом и моим Спасителем.

В светлые дни Пасхи, когда мы празднуем «смерти умерщвление, адово разрушение и инаго вечного жития начало» (из Пасхального канона) своевременно вознести свои молитвы к Жизнодавцу Христу Спасителю о врачевании и исцелении болезни Предстоятеля Украинской Православной Церкви Блаженнейшего Владимира, Митрополита Киевского и всея Украины. Вознести свои молитвы каждого из нас обязывает наша сыновняя любовь к Его Блаженству, который положил на алтарь Первосвятительского служения свои силы и здоровье ради укрепления и развития нашей святой Украинской Православной Церкви.

Только одна чистая светлая Пасхальная радость – радость о Воскресшем Господе и Спасителе нашем – способна возвышать, вдохновлять и облагораживать человеческие души, поднимая их из повседневной житейской суеты и серой, принижающей обыденности. Только она одна в состоянии рассеять мрак греховных страстей и происходящих от них скорбей на душе, преодолеть печаль и уныние на сердце, побудить человека на самоотверженный и бесстрашный подвиг во имя правды и добра – подлинно оживить человеческую душу, высоко подняв ее над всем тленным, презренным, земным и озарив ее Божественным Светом.

Возлюбленные во Христе отцы, иноки и инокини, молодёжь, братия и сестры – все верные чада Белоцерковской епархии! Христосуясь ныне с вами, молитвенно желаю вам, чтобы сердца ваши зажглись Светом Воскресения, Светом этой Великой Победы над смертью и грехом, а ваши души стали хранилищами даров Пасхального, Победного Торжества.

Да празднует же весь мир, видимый и невидимый: Христос бо воста, веселие вечное!

Воистину Воскресе Христос!

МИТРОФАН,

АРХИЕПИСКОП

БЕЛОЦЕРКОВСКИЙ И БОГУСЛАВСКИЙ

Пасха Христова

2012 год

г. Белая Церковь

Різдвяне послання архієпископа Митрофана (Юрчука). 2012р.

Різдвяне послання
Високопреосвященнішого Митрофана,
архієпископа Білоцерківського і Богуславського,
духовенству, чернецтву і всім вірним чадам
Білоцерківської єпархії Української Православної Церкви

 

«Велика благочестя тайна: Бог явився у плоті,

виправдав Себе в Дусі, показав Себе Ангелам,

був проповіданий у народах,

прийнятий вірою у світі, вознісся у славі».
(1 Тим. 3:16)

Урочисто святкує нині Вселенська Православна Церква пришестя у світ Сина Божого і Сина Людського Господа нашого Іісуса Христа. Минув ще один рік, і знову під склепіннями храмів звучить ангельська пісня: Слава у вишніх Богу і на землі мир, у людях благовоління (Лк. 2:14). Ця пісня сповіщає всьому людству радість, яка сталася через народження у віфлеємській печері Богонемовляти Христа.

Які ж слова можуть виразити цю радість?! Сьогодні всі ми, хто зібрався у храмах на урочисте богослужіння, подібно до ангелів, устами яких був оспіваний Христос при Своєму народженні, оспівуємо і славимо Його в церковних піснеспівах, складених святими отцями і переданих нам як дорогоцінний скарб. У цих богодухновенних піснеспівах нам відкривається таїна спасіння: Бог у плоті являється тим, хто сидів у темряві, Боголюдина Іісус Христос сходить на землю, щоб возвести нас на небо. Сьогодні саме Небо прихиляється до землі, щоб ми разом із небожителями прославили Богонемовля Христа. І ми повинні бути не просто глядачами на цьому святі, але співучасниками і причасниками його.

Єдинородний Син Божий, Який прийняв наше людське єство від Пресвятої Діви Марії, народився у злиднях й приниженні. Ніхто з жителів Віфлеєма не схотів дати притулок Йому. Першим притулком і житлом Богонемовляти Христа став вертеп — убога печера за околицею міста, прості ясла стали Його колискою, солома — постіллю, а бідні пелени — одежею. Для чого завгодно було Господу слави з’явитися на землі в такій бідності та приниженні? Для того, щоб самим народженням Своїм викрити головні недуги грішного роду людського: похіть плоті, похіть очей і гордість житейську (1 Ін. 2:16), і показати, що спасіння, гідність і щастя людини не залежать від розкоші, багатства і становища в суспільстві, але здобувають їх тільки смиренні й лагідні серцем. Навчіться від Мене, бо Ялагідний і смиренний серцем, і знайдете спокій душам вашим, — заповідає нам Господь наш Іісус Христос (Мф. 11:29).

Різдво Христове принесло світові світло розуму. Воно відкрило нам Бога. З нинішньої ночі починається для світу Богооткровения, Богоявлення. Тож не випадково в перші століття християнства Церква святкувала Різдво разом із  Богоявленням. У пришесті Христа Спасителя на землю — істина Богоявлення.
Ми, християни, маємо знання про Бога через Іісуса Христа і тому сьогодні, цієї різдвяної ночі, з такою радістю складаємо Йому хвалу, честь і подяку. Різдво Христове — це найбільший дар усім людям, які настільки загрузли у гріхах своїх, що відвернулися від Бога і вже не могли власними силами повернутися до Нього. Тоді Бог, зійшов на землю, прийшов до людини, відкрив їй Себе і надав їй можливість відновити своє грішне єство, знову з’єднатися з Ним і мати вічне життя в Небесному Царстві.

Різдво Христове дає нам радість богосинівства, бо через Сина Божого люди отримали можливість стати синами Божими. Але дар синівства приймається тільки добровільно, з волі самої людини, і Христос спасає нас не без нашої участі. Благаю вас, браття, — говорить апостол Павло … — не уподібнюйтеся світові цьому, а змінюйтесь оновленням розуму вашого, щоб ви пізнавали, що є воля Божа, блага, угодна і довершена (Рим. 12:2). Апостол тут говорить про те, що ми повинні жити не за законами
світу цього, а за законом Христовим — законом правди і любові. Я світло світові, — говорить Господь, — хто піде вслід за Мною, той не ходитиме в темряві, а матиме світло життя (Ін. 8:12), отже, ми покликані ходити у світлі: проганяти ненависть, припиняти ворожнечу, знищувати заздрість, не допускати брехні та лицемірства, гасити в серцях злопам’ятність. Отже, ми покликані бути істинними послідовниками Христа, ім’я Якого носимо.

Святкуючи Різдво Христове, ми з благоговінням, від щирого серця дякуємо Господеві за всі Його благодіяння, явлені нам у 2011 році. Цей рік був ознаменований багатьма важливими подіями в житті нашої єпархії. Згідно з рішенням Священного Синоду Української Православної Церкви в м. Біла Церква в 2011 році був відкритий Свято-Серафимівський чоловічий монастир. Духовенство і віруючі Білоцерківської єпархії минулого року мали можливість поклонитися мощам великих угодників Божих — святої великомучениці Анастасії Узорішительниці та святого великомученика Димитрія Солунського, які на прохання Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира прибули в Україну з Елладської Православної Церкви й відвідали також і наш кафедральний собор. Налагоджується у нашій єпархії і діяльність православних молодіжних організацій. Білоцерківська єпархія приєдналася до Всеукраїнського руху молоді «Ф.О.М.А.». У листопаді в Білій Церкві успішно пройшов перший Всеукраїнський молодіжний форум. У ньому взяли участь делегати від усіх благочинь єпархії. Вони обговорили напрямки роботи з молоддю на парафіях і питання організації соціальної волонтерської роботи. Все це вселяє надію на те, що з кожним роком у наших храмах молоді ставатиме все більше і кожна молода людина знайде собі в Церкві справу до душі.

Однак існують і певні проблеми у житті нашої єпархії, багато що ще належить зробити, але ми сподіваємося, що з Божою допомогою нам вдасться вирішити невирішені проблеми і подолати труднощі, які постають на нашому шляху.

З такими думками і надіями ми завершуємо 2011 рік і вступаємо в новий 2012 рік. У ці святкові дні ми з особливим почуттям підносимо наші молитви Новонардженому Богонемовляті Христу, щоб Він прихилив Свою милість до нашої Церкви, нашої єпархії і нашого народу.

Я закликаю всіх вас, улюблені чада церковні, особливо у священні дні Різдва Господа нашого Іісуса Христа — Лікаря Всемогутнього душ і тілес наших — посилити свої молитви за здоров’я Предстоятеля нашої Святої Української Православної Церкви Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира, який дуже потребує їх.

Вітаю вас, возлюблені у Господі отці, брати і сестри, чернецтво, діти, молодь, усі вірні чада Білоцерківської єпархії, з великим благодатним святом Різдва Христового та Новоліттям, бажаю всім добробуту, миру, духовних веселощів і радості у Господі нашому Іісусі Христі, нині народженому від Пресвятої Діви Марії.

Христос рождається — славте Його!

Митрофан,

архієпископ

Білоцерківський і Богуславський

Різдво Христове

м. Біла Церква,

2012 р.

Пасхальне послання архієпископа Митрофана (Юрчука). 2011р.

ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ

ВИСОКОПРЕОСВЯЩЕННІШОГО МИТРОФАНА,

АРХІЄПИСКОПА БІЛОЦЕРКІВСЬКОГО І БОГУСЛАВСЬКОГО

духівництву, чернецтву і всім вірним чадам

Білоцерківської єпархії Української Православної Церкви

«Радуйтеся, людіе, и веселітеся:

Хрістос воскресе із мертвих, Спас міра»

(стихира на хвалітєх понеділка Світлої седмиці)

Христос Воскрес!

Свята Церква з перших днів християнства урочисто відзначає світосяйне свято Пасхи Господньої, прославляючи найвеличнішу в історії людства подію — воскресіння з мертвих Христа Життєдавця, Котрий поклав початок нашому спасінню і воскресінню всіх споконвіку померлих.

Святе Євангеліє ясно і переконливо свідчить про вічну істину воскресіння Христового. І ми, християни ХХІ століття, з вірою сприймаємо цю істину і утверджуємося в ній через свій особистий духовний досвід.

Радіймо! Христос воскрес, здійснилася справа відкуплення, всім істинним послідовникам Іісуса Христа дароване вічне блаженне життя.

Воскресіння Христове настільки важливе, що апостол Павел саме ним визначає істинність усього християнського вчення: «Якщо Христос не воскрес, то і проповідь наша марна, марна і віра ваша» (1 Кор. 15:14). Апостол вчить, що у воскресіння Христове потрібно вірувати, щоб спастися: «Якщо вустами твоїми будеш сповідувати Іісуса Господом і серцем твоїм вірувати, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся…» (Рим. 10:9).

Немає, і не може бути на землі свята радіснішого і урочистішого, ніж свято Пасхи Господньої, бо Воскресіння Христове є невичерпним джерелом усіляких благ, спасіння і вічного блаженства для всього людського роду. Святі апостоли через недостатність віри спочатку знітилися, побачивши свого Учителя воскреслим, але потім їхній сумнів змінився щонайповнішою вірою і радістю. Як не радіти, як не веселитися, як не прославляти нинішнє свято! Ми страшимося пекла, тепер нема чого його страшитися — нині воно переможене і зруйноване. Ми жахаємось смерті, тепер нема чого її жахатися — жало її знищено: «бо звільнила нас Спасова смерть». Ми боїмося диявола, нема чого його боятися — він позбавлений влади: «Воскрес, Христос, і впали демони». Ми бажаємо вічного спасіння — відкриті нам райські двері: «бо Христос воскрес, радість вічна». Чого б ми не побажали для нашого спасіння — все вже готове, чого б не схотіла наша душа — все вже є, все дароване нам Воскресінням Христовим.

Пасхальна радість, радість Воскресіння повинна бути в душі християнина завжди, але зберегти її може тільки чисте і непорочне серце. Духовна радість досягається ціною духовного подвигу. І шлях, яким вела нас Свята Церква до світосяйного свята Пасхи, є образом такого подвигу. Радість Воскресіння Христового — завершення і наслідок цього подвигу. Цю радість ми бачимо навіть у красі Божого світу, що відроджується, в навколишній природі, яка прокидається від зимового сну.

Воскресіння Христове дарувало людині досконалу радість у Бозі. Людині відкрився новий світ — світ святості, істини і блаженства. Людина сподобилася прийняти благодатні дари Святого Духа, дар усиновлення Богом і високе призначення — стати храмом Божим, оселею Духа Святого.

В цю великодню ніч ми не завжди усвідомлюємо причину такої безмежної радості душі. Але Милосердний Господь, даруючи нам радість Святої ночі, нехай і неусвідомлену, навчає нас істинному настрою християнської душі, показує нам, якою великою в нас має бути надія на спасіння, якою міцною віра в Його безмежне милосердя, якою по-дитячому чистою має бути радість Воскресіння Христового і нашого майбутнього воскресіння.

Цього року великодня радість була ознаменована сумним ювілеєм — 25-річчям Чорнобильської трагедії, яка забрала і продовжує забирати тисячі життів, яка так чи інакше торкнулася майже кожної української родини. Багато людей, безпосередньо потерпілих від цього лиха живуть нині на Білоцерківщині. І в ці святі дні мої слова підтримки й утіхи звернені до них. Усіх вірних чад Білоцерківської єпархії я закликаю до молитви за тих, хто протистав атомній стихії і ціною свого життя захистив життя багатьох, хто помер від ран і хвороб. Мої слова подяки тим чорнобильцям, які сьогодні живі й перебувають разом з нами.

Ми отримали серйозний урок: як потрібно дбайливо й обережно ставитися до того, що дає нам Господь, яка слаба людина перед лицем природи, попри всі досягнення науково-технічного прогресу. Це особливо виразно видно у світлі трагічних подій, що трапилися в Японії. Ми всі повинні пам’ятати одну дуже важливу істину — без Бога, без Його всесильної допомоги, без духовно-морального вдосконалення ми не зможемо нічого досягти в цьому земному житті. Всі наші мрії розвіються, як дим, всі наші досягнення зруйнуються, як карткові будиночки.

Будемо молитися і просити Господа, щоб Він захистив і уберіг нас від подібних трагедій в майбутньому.

Дорогі отці, чернецтво, братія і сестри — всі вірні чада Білоцерківської єпархії, нині, в ці священні дні, прославляючи Воскреслого Христа, оновімося всім єством своїм, намагаймося виконувати заповіти віри православної, яка є невичерпним джерелом морального вдосконалення, благочестя, любові, працьовитості, миру, яка скеровує нас до вічного спасіння.

З почуттям трепетної любові до Воскреслого Господа звернімося до Нього, нехай дарує Він всім нам уповні насолодитися пасхальною радістю в житті цьому, а по закінченні життя нашого сподобитися вічного блаженства з усіма святими в обителях Отця Небесного, в невечірньому дні Царства Христового.

Воістину Воскрес Христос!

†Митрофан, архієпископ

Білоцерківський і Богуславській

Пасха Христова

2011 рік

м. Біла Церква

Різдвяне послання архієпископа Митрофана (Юрчука). 2011р.

РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ

Високопреосвященнішого Митрофана,

архієпископа Білоцерківського і Богуславського 

духовенству, чернецтву і всім вірним чадам Білоцерківської єпархії

Української Православної Церкви

Ликуют Ангели вси на небеси
и радуются человецы днесь…
Стихира на стиховні

Ангельська вість про народження у Віфлеємі Христа Спасителя світу натхненно й велично лунає сьогодні в усіх храмах, у наших з вами серцях. Цю радісну звістку, через яку здійснилося Боже обіцяння про спасіння, довгі роки чекали старозавітні праведники, щоб виповнилися пророчі слова: Отроча родися нам, Сын, и дадеся нам (Ис 9: 6). Чекали цієї звістки і ми з вами, готувалися до цього великого дня, що приносить віру, надію і любов у кожне людське серце. Ця неповторна і спасенна надія є для нас джерелом невимовної радості, спонукає до щиросердої подяки і поклоніння Богові.

Нині передвічний Бог через Свою велику любов зволив стати людиною, щоб перебувати з нами. Він увійшов у нашу людську історію, в нашу обмеженість, щоб звільнити нас від усього того, що досі віддаляло людину від Творця. Усвідомлення близькості Господа спонукає нас із ще більшим натхненням і радістю сповіщати: «З нами Бог»! З нами Бог, Який нас підносить і втішає. З нами Бог, Котрий прийшов до всіх — до бідних і багатих, праведних і грішних. Він прийшов віднайти і спасти того, хто гине; Він воплотився, щоб відновити занепалий і заплямований гріхом образ Божий, носителем якого є кожна людина. У ці святкові дні особливої актуальності набувають слова святого Льва Великого: «Нехай тріумфує святий — він наближається до нагороди; нехай радіє грішник — його запрошують до прощення; нехай надихається язичник — бо він прикликається до життя».

Коли звершувалася таїна Різдва Христового у вертепі, люди спали — як природним сном, так і духовним. Лише прості віфлеємські пастухи удостоїлися споглядати це Божественне чудо і почути з небесної вишини чудовий спів незчисленного ангельського воїнства: Слава в вышних Богу, и на земли мир, в человецех благоволение (Лк. 2, 14).

У народженні Христа Спасителя від Діви Марії людська природа в Його Особі незлито і нероздільно з’єдналася з природою Божественною. Спаситель світу, прийняв наше єство, з’єднав нас із Самим Собою, освятив, обожив і підніс нас вище небес. І якщо до цього часу людина перебувала у темряві й під владою смерті, то тепер у Христі вона — нова істота, покликана до життя вічного.

У різдвяних церковних піснеспівах говориться, що Різдво Христове принесло на землю істинне боговідання, відкрило людям путь визволення від гріха, путь до перемоги над смертю та дияволом. Воно поклало початок просвіті й обоженню людини благодаттю, відкрило людям рай і блаженство вічного богоспілкування.

Втілена Любов Божа приходить у світ, щоб його перетворити, повернути Своєму створінню первозданну красу, загублену внаслідок прадавнього Адамового гріха. Цю Любов, в особі Богонемовля, приймають пестливі материнські руки Богородиці, зігріває турбота праведного Йосифа, прославляє величальний спів ангельських хорів. Поспішають до вертепу  пастухи, які, почувши вість Ангелів, не піддалися сумніву, а радісно сприйняли її. Світло Христе просвітило уми й серця мудреців, які не вагаючись полишили все і в пошуках Його вирушили в путь, відважно долаючи незвідані шляхи.

Але, на жаль, були й такі, що зневажили Любов Божу  і її гонили. Часто  таке відбувається і в сучасному світі, який залишається байдужим до знаків Божої присутності. Тому, щоб пізнати і прийняти Господа, виплекаємо в собі смирення Йосифове, віру і любов Пресвятої Богородиці, простосердість пастухів і відважність мудреців. Долаючи власне самолюбство, будемо піклуватися про набуття цих чеснот, щоб поклонятися і служити істинному Богу, відкриваючи своє серце істині та добру. Він не вимагає від нас надзвичайного, а чекає від нас тільки нашої любові та щирої відданості.

Величаючи і прославляючи Новонародженого Богонемовля Христа, ми дякуємо Йому за великі й нескінченні милості, що Він дарував нам у минулому 2010 році. Цей рік був знаковим і багатим на події, як у державі, так і в житті Української Православної Церкви в цілому і в Білоцерковскій єпархії зокрема.

Ми дякуємо Богові за обрання нового президента нашої суверенної держави, що здійснилося через волевиявлення нашого українського народу. Усвідомлюючи міру відповідальності й складності президентського служіння, Віктор Федорович Янукович, вступаючи на високу і відповідальну посаду керівника країни, просив святительського благословення й молитов у Предстоятелів Руської та Української Православних Церков.

Минулого року вся повнота Української Православної Церкви відзначала 75-літній ювілей свого Предстоятеля, Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира. Святкове богослужіння, з нагоди ювілею, яке звершив Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил у сослужінні представників усіх Помісних Православних Церков, ще раз засвідчило канонічність Української Православної Церкви і євхаристичне спілкування її із Вселенським Православ’ям. Важливою подією у дні святкування ювілею, що надихнула їх особливою радістю, для всього віруючого українського народу стала зустріч з великою святинею Русі — іконою Божої Матері «Умиление», перед якою молився й упокоївся преподобний Серафим Саровський. Це була надзвичайна духовна радість і для нашої Білоцерковської єпархії, тому що, за моїм особистим проханням, ікона два дні перебувала в нашому кафедральному соборі, що сприяло єднанню й духовному підкріпленню віруючих у дні Різдвяного посту.

Вітаючи всіх вас, улюблені у Христі отці, браття й сестри, чернецтво, діти, молодь — усі вірні чада Білоцерківської єпархії — з великим благодатним святом Різдва Христового та Новоліттям бажаю усім душевного миру й християнської любові, міцного здоров’я, благословенних успіхів у добрих справах і починаннях, нескінченної духовного радості у Господі, Котрий заради нас народився у Віфлеємі.

Христос народжується, славте Його!

МИТРОФАН,

АРХІЄПИСКОП БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ І  БОГУСЛАВСЬКИЙ

Різдво Христове

2010/2011 р.

м. Біла Церква

Пасхальне послання архієпископа Митрофана (Юрчука). 2010р.

ПАСХАЛЬНЕ ПОСЛАННЯ
Високопреосвященнішого Митрофана,
архієпископа Білоцерківського і Богуславського,
духівництву, чернецтву і всім вірним чадам
Білоцерківської єпархії Української Православної Церкви
Христос Воскрес!

У ці святі дні весь християнський світ святкує і радісно відзначає Пасху Христову.
Пасха Христова — це найбільше свято Православної Церкви. Це «свято свят і торжество з торжеств» — так іменує його християнська традиція, а український народ називає його Великоднем, тобто найвеличнішим днем на землі. Суть цього свята виражена в чудових словах, які ми з почуттям невимовної духовної радості промовляємо разом з усією Церквою: «Христос Воскрес!» Ці слова хочеться промовляти без кінця, й у відповідь чути два інших святих слова: «Воістину Воскрес!»
Великодня радість про Воскреслого Спасителя не вміщується у нашому серці, вона виливається з нашої душі й несе духовне оновлення іншим людям. Слова «Христос Воскрес!» не мають рівних собі в людській мові! Вони є нашою найбільшою святинею, тому що в них — уся сутність нашої віри, вся непохитність нашої надії, вся сила нашої любові до Спасителя, за нас розп’ятого і в третій день за Писанням воскреслого.
Пасха Христова є центральною подією в історії людства. Її значення — у реальній перемозі життя над смертю, добра над злом. «Де твоє, смерте, жало?! Пекло, де твоя перемога?!» — викликує святитель Іоанн Златоуст.
Страх вічної смерті не повинен панувати над нами. Смерть як радикальне зло знищена, і нам відкрилася повнота життя у Христі.
Пасха Христова — це реальний історичний факт і основа нашої віри. Святий апостол Іоанн Богослов пише: «Про те, що було від початку, що ми чули, що бачили своїми очима, що розглядали і чого торкалися руки наші, про Слово життя, — бо життя явилось, і ми бачили і свідчимо, і звіщаємо вам це вічне життя, яке було в Отця і явилось нам» (1 Ін. 1, 1-2). Це божественне життя явилося в Особі Христа Спасителя, Який постраждав і помер за нас з великої Своєї любові до роду людського: «Бо так полюбив Бог світ, що віддав і Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне», — говорить Святе Письмо (Ін. 3, 16).
Своїм Воскресінням Христос Спаситель засвідчив Своє Божественне достоїнство й дав запоруку нашого майбутнього воскресіння. Він став родоначальником нового, оновленого людства. У Бозі всі єдині, і якщо воскрес Він, воскреснемо й ми. І Спаситель засвідчив це Своєю хресною смертю і славним Своїм Воскресінням.
Кожна людина у своєму житті проходить через випробування, страждання й гіркоту поразок. Як часто при цьому ми говоримо про торжество несправедливості, про перемогу зла на добром. Скільки людських життів розбивається об таємницю могутності зла! Для того, щоб уникнути розчарування й зневіри, потрібно пам’ятати: зло вже подолане. Воно переможене Воскресінням Христовим. Щоб бути співпричасниками цієї перемоги, ми повинні бути разом із Христом, і тоді за нашим хрестом постане воскресіння, за примарною перемогою зла — справжня перемога добра, за скорботою — радість.
Саме тому тисячі мучеників і сповідників віри без страху йшли на смерть і на страждання.
Пасха Христова — це початок нового життя у Христі. Переживаючи Великдень тут, на землі, ми долучаємося до Божественного життя і, незбагненним для нас чином, стаємо причасниками вічної і нескінченної Пасхи Христової.
Немає нічого важливішого для кожного з нас, православних людей, ніж наше вічне спасіння. І шлях до нього відкритий для нас силою Воскресіння Христового.
Відтоді як Ангел при гробі Господньому сповістив жонам-мироносицям чудесну звістку, що Христос воскрес, минуло вже дві тисячі років, але ця довічна вість не перестає і сьогодні надихати життєвою силою віруючих людей.
Слова «Христос Воскрес!» зробилися переможним гімном християнства і тією основою, на якій збудована і стоїть Церква Христова.
Сьогодні ми сповнені світлої великодньої радості. Сьогодні Небо і земля святкують і радіють Воскреслому Христу Життєдавцю, і цією радістю ми ділимося один з одним. Нехай ця радість буде джерелом жаданого для всіх нас спасіння.
І цією великодньою радістю ділюся і я з вами, моя білоцерківська паства. Бажаю всім вам, возлюблені у Господі отці, ченці й черниці, діти, молодь, брати й сестри стати причасниками цього найбільшого дару вічного життя, і з вірою у Воскресіння Христове переборюючи труднощі й випробування нашого земного життя, завжди бути переможцями зла.

Воістину Воскрес Христос!

МИТРОФАН,
АРХІЄПИСКОП БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ І БОГУСЛАВСЬКИЙ

Пасха Христова
2010 р.
м. Біла Церква

Різдвяне послання архієпископа Митрофана (Юрчука). 2010р.

РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ

Високопреосвященнішого Митрофана,

архієпископа Білоцерківського і Богуславського,

пастирям, чернецтву і всім вірним чадам Білоцерківської єпархії

Української Православної Церкви

“Бо так полюбив Бог світ,

що віддав і Сина Свого Єдинородного,

щоб усякий, хто вірує в Нього,

не загинув, а мав життя вічне”

(Ін. З:16)

Таємниця Боговтілення Другої Особи Святої Трійці — Бога Слова — є одним з догматів Православної Церкви. Допитливий людський розум не може до кінця осягнути значення цієї таємничої події світової історії. Як Божество могло з’єднатися з людством, нескінченне із скінченним, безмежне з обмеженим? У цьому таємному Божественному Промислі — найбільший прояв любові Божої до грішного людського роду, здійснення справи спасіння людини від вічної смерті.

Господь зглянувся з висоти Своєї величі на землю, сприйняв від Діви Марії нашу людську природу, став подібним до нас у всьому, крім гріха. Він жив з нами, проповідував благу вість про Царство Боже, постраждав, помер за нас на Хресті й силою Свого Божества воскреснув з мертвих, перемігши тим ворога роду людського — диявола. Христос Спаситель з’єднав Небо і землю, повернув людині можливість повернутися до втраченого колись Раю. Святий апостол Павел, пояснюючи значення пришестя у світ Спасителя, так пише у своєму посланні до ефеських християн: “І, прийшовши, благовіствував мир вам, далеким і близьким, бо через Нього і ті й інші маємо доступ до Отця в одному Дусі” (Єф. 2:17-18).

Разом з тим Син Божий Своїм пришестям у світ явив таємницю Триіпостасного Божества й утішну істину, що всі люди за єдністю походження є між собою братами й сестрами, членами одного благодатного Тіла — Церкви Христової. Усвідомлення цієї істини має надихати нас на справи милосердя . й любові один до одного, а отже й до Бога. Усвідомлення цієї істини має, вигнати з нашого життя всяку брехню, ненависть, нетерпимість, гордощі, заздрість, лицемірство та інші гріхи. Навпаки, ми повинні плекати в наших серцях любов, щирість, чесність, співчуття.

Саме для цього і прийшов на землю Син Божий, щоб відтворити, відновити нас, розтлілих у злочинах. Сам Всемогутній Лікар прийшов до нас, щоб вилікувати наші застарілі недуги гріха, душевні й тілесні хвороби, очистити нас від будь-якої скверни. Нам потрібно тільки радіти й прагнути до Бога розумом і серцем. Він, розпростерши обійми, всіх прикликає до Себе і радіє всякому людському наверненню та оновленню.

Нехай приклад Божественної правди й любові, милості та смирення буде для нас законом життя, нехай зміцнює він у нас прагнення до чеснот, щоб з Божою допомогою зростати нам від сили в силу.

Минають часи, багато що змінюється в житті, але незмінний і вічний Христос, Він Той Самий у любові та в милості до роду людського. До Нього линуть мільйони сердець і так буде довіку. І ми нині приходимо до Новонародженого Богонемовляти Христа з подячною молитвою за Його великі милості та благодіяння, явлені нам від Нього в 2009 році. Цей рік був насичений багатьма важливими подіями як у житті нашої Святої Церкви в цілому, так і в житті нашої Білоцерківської єпархії.

Ми дякуємо Господу за обрання нового Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила, за його Первосвятительський візит в Україну, який сприяв зміцненню нашої церковної єдності. Ми дякуємо Господу за ювілеї, які відсвяткувала наша Церква минулого року — 450-річчя принесення на Волинь Почаївської ікони Божої Матері; 350-річчя знайдення мощей преподобного Іова Почаївського, 300-річчя від дня кончини святителя Димитрія Ростовського.

Усі ми, церковні чада Білоцерківської єпархії, приносимо подяку Милосердному Господу і за наші єпархіальні ювілеї – 15-річчя відродження стародавньої Юр’ївської, нині Білоцерківської, єпархії та 170-річчя освячення нашого Спасо-Преображенського кафедрального собору. Ці урочистості, які очолив Предстоятель нашої Церкви, Блаженніший Митрополит Київський і всієї України Володимир, засвідчили, що ми в єдності зі Святою Вселенською Православною Церквою звершуємо справу нашого спасіння, здійснюємо наше християнське покликання.

Вступаючи в новий 2010-й рік, ми також просимо Господа, щоб Він був милостивий до нашого народу, нашої Церкви і нашої Держави, щоб Він дарував нам мир і благоденство. У новому році нам належить виконати вельми важливу і відповідальну місію — обрати нового Президента країни. Кожний з нас повинен виконати свій громадянський обов’язок — віддати свій голос за того кандидата, який зможе повести нашу країну шляхом економічного і соціального розвитку, зможе подолати ті труднощі й розв’язати проблеми, яких так багато нагромадилося за останні роки. Я закликаю всіх до посиленої молитви, щоб Господь просвітив наш розум і серця, і допоміг нам зробити правильний вибір.

Вітаю всіх вас, возлюблені у Христі отці священнослужителі, чернецтво, брати й сестри, молодь, діти, всі вірні чада Білоцерківської єпархії, зі святом Різдва Христового та Новоліттям, бажаю всім сили духу, тілесного й духовного здоров’я, непохитного стояння у Святій Православній вірі, вірності канонічній Українській Православній Церкві, її Предстоятелю Блаженнішому Митрополиту Київському і всієї України Володимиру.

Нехай Цариця Небесна допоможе до кінця днів наших переживати серцем і розумом радість пришестя у світ Христа Спасителя, радість Його благодаті, яку Він щедро дарує нам.

Христос рождається — славіте Його!

МИТРОФАН,

АРХІЄПИСКОП БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ І БОГУСЛАВСЬКИЙ

Різдво Христове 2009/2010 р.

м. Біла Церква

Пасхальне послання архієпископа Митрофана (Юрчука). 2009р.

 Христос воскресе!

Радіє і торжествує нині видимий і невидимий світ, голоси людей поєднуються з голосами святих Ангелів і небожителів, які прославляють Воскреслого з мертвих Христа Життєдавця. Що може бути радіснішим для людини, ніж усвідомлення тієї істини, що смерті немає, що вона переможена. Саме нагадування про смерть завжди лякало людину, наводило на неї жах. Багато хто й нині боїться її, тому що не вірить у Воскресіння Христове. Де немає віри у Воскресіння Христове, там немає християнства; той, хто не вірить у Воскреслого Христа, – той не християнин. Віра у Воскресіння Христове є наріжним каменем, на якому засновує своє вчення Свята Церква. Святий апостол Павло ясно свідчить: «Якщо Христос не воскрес, то й проповідь наша марна, марна і віра ваша» (1 Кор. 15,14).
Істину Воскресіння Христового засвідчує духовний досвід Церкви, який має вже майже двотисячолітню історію. За цей час пішли в небуття і зникли цілі держави, багато філософських і релігійних вчень і систем, а Свята Церква переможно крокує світом з проповіддю про Христа Воскреслого. Це найпереконливіший і найнезаперечніший аргумент на користь Воскресіння. І сьогодні, у XXI столітті, ми, православні християни, є спадкоємцями цієї проповіді. Ми нею живемо, вона зміцнює нас у труднощах і випробуваннях, вселяє віру і надію на краще майбутнє. Саме тому ми називаємо християнство релігією оптимізму, саме завдяки цьому наше земне життя набуває свого сенсу і значення.
Своїм Воскресінням Христос Спаситель переміг ворога роду людського – диявола, зруйнував врата пекла й відкрив нам вхід у Царство Небесне. Як через Хрест, страждання і смерть Він увійшов у радість Свого Небесного Отця, так і ми через наші скорботи й випробування ввійдемо в радість Воскреслого Спасителя. А що може бути радіснішим для християнина, ніж вічне спілкування з Богом у Царстві Небесному?! Тому так радісно святкуємо ми цей день, вітаючи один одного древнім і вічним апостольським вітанням: «Христос Воскрес! – Воістину Воскрес!»
Воскресіння Христове раз і назавжди відкрило перед людьми врата вічності. Якими нікчемними видаються у світлі цієї істини наші сварки, наші ганебні розподіли на ворогуючі партії, наша злопам’ятність, які є перепоною на шляху в Царство Небесне. Глибоко нещасними є ті люди, які поринають у жорстокість, гордощі, розпусту і владолюбство, не думаючи про вічність і майбутню відплату. Господь ще тут, на землі, напоумляє нас труднощами і випробуваннями, щоб ми не загинули, а покаялися і спаслися. Ми повинні почути цей напоумливий голос Божий. Цим голосом є і та економічна і фінансова криза, про яку ми останнім часом часто чуємо і говоримо. «Криза», в перекладі з грецької, означає суд, а отже, відповідальність за свої справи і вчинки. Якщо ми підлягаємо суду, значить порушуємо закон, в даному разі – Закон Божий. Господь і попустив цю кризу з метою змусити нас схаменутися і замислитися над тим, що ми робимо. Він хоче, щоб ми повернулися до Нього, і використовує для цього сучасні засоби. Він завдав удару по банках, по біржах, по всій фінансовій системі, тому що вона була заснована на неправді, обмані, насильстві та шахрайстві. Господь усе це зробив для того, щоб гордовиті європейські та американські «мудреці» схаменулися і згадали про Бога, щоб ті, що погрузли в матеріальному благополуччі, згадали про свої душі, покаялися і повернулися до Всевишнього. Тільки через покаяння, через усвідомлення своєї гріховності людство зможе вирішити цю проблему. Якими б важкими не були наслідки цієї кризи, ми, віруючі люди, маємо пам’ятати, що все в руках Божих. Неможливе людині – можливе Богу. По нашій вірі, через наше покаяння і молитву Господь явить нам Свою милість. Як Своїм Воскресінням Він переміг зло і всіляку неправду, так ми з вірою в Його Воскресіння здатні долати всі труднощі і скорботи нашого земного буття. У ці священні дні, коли ми сповнені радості про Воскреслого Господа, коли Сам Господь воскрешає наші грішні душі для більш світлого і досконалого християнського життя, ми долучаємось до істини Воскресіння й утверджуємо на ній свою віру і своє християнське життя. Воскреслий Христос живе всюди, бо на всякому місці владицтво Його. Він з нами завжди, як і Сам Він це обіцяв: «Я з вами по всі дні до кінця віку»   (Мф. 28, 20).
Возлюблені у Господі пастирі, чесне чернецтво, діти й молодь, браття і сестри – вся паства Білоцерківської єпархії Української Православної Церкви!
Сердечно вітаю вас зі Святом свят – Світлим Христовим Воскресінням! Бажаю вам духовно насолодитися цією великою пасхальною радістю, яка допомагає нам духовно зміцнюватися і зростати.
Нехай Воскреслий Христос Спаситель зміцнить наші духовні й тілесні сили для несення життєвого хреста, принесе в наші душі, наші родини і в наше суспільство мир, любов і злагоду.
«Нехай буде з вами благодать, милість, мир від Бога Отця і від Господа Іісуса Христа, Сина Отчого, в істині і любові» (2Ін.1,3).
Воістину Воскрес Христос!
МИТРОФАН,
АРХІЄПИСКОП БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ І БОГУСЛАВСЬКИЙ

Пасха Христова
2009 р.
м. Біла Церква

Керуючий Білоцерківською єпархією відзначив день Тезоімеництва

28 червня 2017 р. у  день пам’яті блаженного Августина, єпископа Іппонійського, небесного покровителя Керуючого Білоцерківською єпархією, митрополита  Білоцерківського і Богуславського Августина,  у Спасо-Преображенському кафедральному соборі у місті Біла Церква відбулося урочисте Богослужіння. У цей день архіпастир також відзначив 65-річчя від Дня народження, 5-річчя його перебування на Білоцерківській кафедрі (виповнюється 20.07.2017) і 25-річчя архієрейської хіротонії (виповнюється 20.09.2017). Продовжити читання

Третя міжпарафіяльна підліткова зустріч Білоцерківського благочиння

IMG_945121 травня на базі парафії преподобного Сергія Радонезького у м. Білій Церкві пройшла чергова  міжпарафіяльна підліткова зустріч вихованців недільних шкіл Білоцерківського благочиння, присвячена пам’яті святителя Миколая, просвітителя Японії. Продовжити читання