Митрополит Білоцерківський і Богуславський Августин, голова Синодального відділу Української Православної Церкви по взаємодії зі Збройними Силами та іншими військовими формуваннями України дав коментар стосовно введення військ Російської Федерації на територію України. (Архієрей дав коментар по дорозі з далекої Ліберії, де він відвідував та духовно опікувався військовослужбовцями українського миротворчого контингенту):
– Перше, що спало на думку, коли почув про введення російських військ в Крим, це слово – «непорозуміння». Пам’ятаю, коли в 1992 році була атестація українських генералів та офіцерів, то одним з її пунктів значилось: «Чи будете ви зі зброєю в руках захищати незалежність України, якщо агресором виступить Росія?» Тоді я про себе подумав, навіщо це провокативне питання, навіщо людей бентежити, адже цього ніколи не може статися? І ось пройшло 22 роки, і це питання повстало. Те, що трапилося, могло тільки в жахливому сні приснитися, але сьогодні це – реалії.
Як «військовий» митрополит і за обов’язком, і за переконанням, однозначно, благословляю наше військо на захист Батьківщини. Якщо б зараз вбачалася дискусія навіть з тими людьми, які не просто ставляться терпимо до введення військ Росії в Крим, але й намагаються виправдати цей крок, то я як владика, православний єпископ – отож однієї церкви, однієї віри з росіянами – нізащо не став би благословляти українських військовослужбовців віддавати зброю, а тим більше повертати в бік своїх співвітчизників. Ми ж не пішли до Ростова-на-Дону, чи Смоленська. Є державний кордон, який визнає Російська Федерація, є міждержавні документи про їх непорушність, і тому тут не може бути жодного сумніву, що український воїн має виконувати дану ним присягу.
Складно це пояснювати батькам та матерям, але ситуація у психологічному плані все-таки не така складна, як була на Майдані, де стояли співгромадяни: з одного боку – представники суспільства, а з – іншого спецпризначенці та внутрішні війська. У Криму до самовизначення зобов’язує вже саме громадянство. Водночас війна – це останнє, що може бути. Є такий вислів, коли замовкають політики, починають говорити гармати, але, напевне цей конфлікт ведуть саме політики. Важко сказати, що він ініційований народом як з однієї, так і з іншої сторони. Водночас у цих непростих умовах український воїн почувається у духовному плані правим. А ось як російським солдатам і офіцерам виконувати наказ командування? Тим більш не заздрю священикам з того боку, нашим братам по вірі, з якими я напевне знайомий та спілкувався.
І ще, скажу дещо наперед. Передбачаю, що знайдуться люди, які не розібравшись у ситуації та не розуміючи, що відбувається, говоритимуть, як може православний священик дозволити собі благословляти воїнів на спротив таким же православним. По-перше, це питання слід спрямовувати іншій стороні. А, по-друге, тут не може бути ніякого збентеження з нашого боку. Наведу приклад: коли в 1904 році спалахнула війна Росії з Японією, то в цій країні вже була потужна православна громада, яка складалася з місцевих мешканців. Відомий місіонер, канонізований згодом, архієпископ Миколай (Касаткін) користувався дуже великою любов’ю і повагою. І ось розпочалося збройне протистояння і щирі православні, і водночас щирі патріоти Японії запитували главу общини: «Що нам робити, адже православні росіяни – наші одновірці, але ми піддані японського імператора? За що нам молитися?» Архієпископ Миколай без вагань відповів, що їм слід без сумнівів молитися за перемогу японської зброї, тому що вони представники своєї країни, а він молитиметься за перемогу російської армії. «Бог все визначить, але ви маєте бути у своїх молитвах непорушними та не зрадниками». Така формула працювала тоді, і її ніхто не заперечив. Нині вона – універсальна. У такому разі скажіть, якщо православний російський ієрарх благословляв православних японців молитися за перемогу війська будистського імператора, як ми можемо не молитися і не благословляти наших українських православних воїнів на мужність та звитягу аж до смерті (не приведи, Господи) у їх справедливому прагненні зберегти територіальну цілісність України? Водночас я сподіваюся і щиро молюся, що перший постріл, який неминуче призведе до кровопролиття, не пролунає.
Додам, що в цій ситуації я ініціюю екстрену зустріч представників військового командування з Радою з питань душпастирської опіки при Міністерстві оборони України. Зараз у ній головує Об’єднання євангельських християн-баптистів, але я все одно ініціюю зустріч, адже впевнений, що людям у погонах і оборонного відомства, і Генерального штабу ЗС України треба знайти час і почути слово, розсуд та благословення духовенства різних церков, представники яких служать у нашому війську.
Записав Руслан ТКАЧУК, журнал «Військо України»
Ukraine is occupied by Nazis; Nazis do not stand up for Ukraine they stand up for the same evil Hitler did.
Извините, не все понимают Ваши письмена
Pingback: – Митрополит Августин (Маркевич): «Благословляю наше військо на захист Батьківщини»
ЛИЦЕМІРИ !!!
СЛІПІ ПРОВОДАРІ СЛІПИХ !
“… Господи Царю, даруй ми зрети моя прегрешения и не осуждати брата моего…”
Кого Ви звинувачуєте в лицемірстві?
“Благословляючи” неонацистів на війну з Росією, митрополит Августин распінает Тело Христове і обирає розбійника Варавву.
Бог ему Судия. Даже если он в Него не верит.
ФАКТЫ УЧАСТИЯ ВООРУЖЕННЫХ СИЛ РОССИИ В КРЫМУ ПРОТИВ УКРАИНЫ:
Военные моряки Украины обвинили Путина в неприкрытой лжи
http://www.pravda.com.ua/rus/news/2014/03/4/7017602/
Государственная пограничная служба (ГПС) Украины: вечером 3 марта через паромную переправу “Крым—Кубань” в Керчи прорвались пять автомобилей с вооруженными российскими военными. Под угрозой применения оружия они оттеснили от переправы сотрудников пограничной службы, а затем и вовсе захватили пост погранслужбы “Керчь”.
Согласно данным ГПС, Керченский пролив и база военно-морских сил в Севастополе также остаются заблокированными российскими кораблями. http://www.kommersant.ua/doc/2423059
“Перед вторжением у личного состава забрали документы и мобильные телефоны. Так что родители этих солдат даже не подозревают, где находятся их сыновья”, – руководитель Центра военно-политических исследований Дмитрий Тымчук.
http://www.pravda.com.ua/rus/news/2014/03/5/7017618/
Минобороны: Русские войска разрушили украинские объекты в зенитно-ракетном полку на Фиоленте
http://www.pravda.com.ua/rus/news/2014/03/5/7017649/
Генштаб ВСУ:
В городе Джанкой находится 1-й мотострелковый батальон “Восток” 18-й отдельной механизированной бригады, которая дислоцируется в Калиновске Чеченской Республики.
Также в Крыму находятся военнослужащие 31-й отдельной десантно-штурмовой бригады ВДВ, которая дислоцируется в российском Ульяновске, и 22-й бригады спецпредназначения из Краснодарского края.
“Указанные действия руководства РФ являются прямым нарушением как международных, так и двусторонних соглашений между Украиной и РФ”, – подчеркнули в Генштабе ВСУ.
http://www.pravda.com.ua/rus/news/2014/03/5/7017615/
Российские войска стягиваются к Украине
http://www.kommersant.ua/doc/2422369
Министр обороны РФ Шойгу заявил, что “понятия не имеет”, откуда взялись у отрядов крымской самообороны современные российские броневики “Тигр” и “Рысь”
http://www.newsru.com/russia/05mar2014/shoigu.html
Россия пытается передислоцировать свои войска в Крыму, чтобы миссия ОБСЕ не зафиксировала их присутствия.
http://www.pravda.com.ua/rus/news/2014/03/5/7017678/
НО ГЛАВНОЕ ТО, ЧТО ОТСУТСТВУЮ ПРИЧИНЫ ДЛЯ ВВОДА ВОЙСК, И ЭТО ПОДТВЕРЖДАЮТ ОФИЦИАЛЬНЫЕ ПРЕДСТАВИТЕЛИ КАК УКРАИНЫ, ТАК И РОССИИ:
Уполномоченный Верховной рады по правам человека Валерия Лутковская вчера сообщила, что в офис омбудсмена не поступали обращения в связи с дискриминацией или преследованиями русскоязычного населения или граждан России, проживающих в Крыму.
Председатель постоянной комиссии совета по правам человека при президенте РФ (СПЧ) Андрей Юров в беседе с “Ъ” подтвердил, что острых проблем с нарушениями прав и свобод человека в Крыму нет: “Крым не нуждается ни в войсках НАТО, ни в войсках РФ для защиты прав человека”. Он полагает, что создание двусторонней российско-украинской правозащитной комиссии могло бы разрядить обстановку, в том числе для “развеяния мифов”, циркулирующих в информационном пространстве.
http://www.kommersant.ua/doc/2423325
Народ Крыма искренне БЛАГОДАРИТ Россию за своё возвращение к ней!
† Вечная память погибшим в Великой отечественной войне против нацизма!
Нескончаемый позор бандеровцам и сторонникам проамериканской фашистской “влади”. Об этом заявлено даже Меркель в Германии на заседании Бундестага http://www.youtube.com/watch?v=9xtqSfuLKOs
“По словам самого Августина его дед по отцовской линии погиб на фронте по время Великой Отечественной войны, а дядя-пограничник погиб в первые дни войны под Гродно; отец и другой дядя, будучи подростками, помогали партизанам. Село Глушковичи Гомельской области, где родился Августин, было уничтожено немецкими войсками дотла, однако мать и тётка владыки спаслись.”
И теперь Вы, владыка, благословляете защищать пронацистские силы? Может быть, стоит задуматься, и сухая логика в этой ситуации не помощник?
Ваше Высокопреосвященство, мне кажется, эта фраза: “Передбачаю, що знайдуться люди, які не розібравшись у ситуації та не розуміючи, що відбувається, говоритимуть, як може православний священик дозволити собі благословляти воїнів на спротив таким же православним. По-перше, це питання слід спрямовувати іншій стороні”, – говорит о том, что Вы на другой стороне, Вы не с народом Крыма, Украины, Вы пошли на поводу преступной нелигитимной власти. Такое благословение, да еще в начале Великого поста … Господь Вам судья.
Жаль мені вас, бідних одурених, котрі ще не зрозуміли, де правда. Моліться більше, може Господь вразумить. А Високопреосвященнішому Мирополиту Августину – низький поклін! Істинний Архієрей, і слава Богу, що більшість єпископів в УПЦ МП – починають відвертатись від пентаграм на кремлі і від мумії в мавзолеї. РУСЬ – це сучасна УКРАЇНА! і скільки б дідько не крутив хвостом – ПРАВДА переможе!!!
Владика сказав: «Благословляю захищати свою Батьківщину», а як він мав сказати: «воїни не захищайте свою Батьківщину, хай солдати іншої країни топчуться по нашій землі, хай захоплюють українські військові бази, хай насилують наших жінок, чи що він мав сказати. Досить учити архієрея як йому жити і що говорити, йому ж не 20 років і в Церкві має великий авторитет, оскільки займає посаду голови Синодальної Богословсько-канонічної комісії. В такий важкий час, в якому ми нині живемо: в час розбрату, ненависті, брехні і лицемірства краще молитися, а не займатися пустими балачками.
К сожалению, современные христиане ограничили Церковь к личным и духовным темами. Христианство перестало быть актуальным. Но Библия дает ответы на ВСЕ вопросы! Я считаю что защита своей страны и близких, это важное и благородное дело. Я рад что вы говорите об этом, и стараетесь применить веру в этом тяжелом вопросе.
Нужно чтобы украинский народ и солдаты смирились пред Богом, раскаялись во грехах, и просили Бога о милости… И в последнем случае, защищались…
Какой бред: нео нацисты? Если есть пару радикалов, это их дело. Все кто стараются осудить украинцев за священное дело, защиту своей земли, Бог вам судья. Не позорьтесь! Что бы вы говорили если бы в Россию пришли украинские солдаты и хотели вас “избавить” от нео нацистов?
Читайте – http://www.slovonarodam.com Исторические примеры когда христиане воевали против тирании.
Пам’ятаю, коли в 1992 році була атестація українських генералів та офіцерів, то одним з її пунктів значилось: «Чи будете ви зі зброєю в руках захищати незалежність України, якщо агресором виступить Росія?» Тоді я про себе подумав, навіщо це провокативне питання, – пише митрополит Августин. І це дійсно була провокація. 22 роки промивання мізків через прозахідні олігархічні ЗМІ не пройшли безслідно. Та й Україна за цей час перетворилася на колонію США. Зараз митрополит Антоній виступив не як патріота Святої Русі, а в ролі колабораціоніста, на стороні проамериканських кримінальних осіб, які вчинили збройний переворот.
Как историк, должен сказать, что сравнение митр. Августина со Св. Николаем Японским не только некорректно, но и вдвойне лживо. Во-первых, в Крыму, на Малороссии и в Новороссии — проживает русский народ, а японцы к нашему народу не имеют никакого отношения родства. Во-вторых. Св. Николай сам лично НЕ БЛАГОСЛОВЛЯЛ японцев на войну с Российской Империей, да и не мог этого “благословить”. В сложившейся во время русско-японской войны ситуации Святитель Николай Японский принимает единственно верное для Японской Православной Церкви решение. Это то решение, которое может стать руководящим «прецедентом» для будущих судеб православия за рубежом. Не бросивший в момент лихих испытаний дорогую сердцу «японскую паству», Архиепископ Николай пишет: «Оставшись, я буду делать, что доселе делал: заведовать церковными делами, переводить Богослужения. Но в совершении общественного Богослужения, пока война не кончится, участвовать не буду по следующей причине: во время Богослужения я вместе с вами молюсь за Японского Императора, за его победы, за его войско. Если я буду продолжать делать это и теперь, то всякий может сказать обо мне: «Он изменник своему Отечеству». Я, по возможности, буду приходить в церковь на Всенощную и Литургию и стоять в алтаре, совершая мою частную молитву, какую подскажет мне мое сердце».
На жаль, митр. Августин, судячи з усього, давно стоїть на таких позиціях. Він бере участь у діяльності капеланських ради НАТО, де також засідають представники сатанинського культу (військовослужбовці-сатаністи є в арміях країн НАТО).
Viktor, на Украине не “пару радикалов”. Совершаются массовые беззакония и убийства мирных людей http://www.youtube.com/watch?v=afrXa-qsLfo Если вы не хотите доказательств – смотрите сразу с 16-й минуцты, где вам всё, простыми словами, расскажет девушка с переломанным позвоночником. Если вы хотите посмотреть, как всё это было – смотрите с начала. Там вам всё в деталях покажут сами боевики, которые засняли “бой под Корсунь-Шевченковским” на свои мобильные телефоны. Бой с собственным, безоружным народом. Который уже просто ехал к себе домой, в родной Крым.
Дай Бог, чтобы не было такого: чтобы русские поднимали оружие на украинцев и украинцы на русских! Ведь это же братоубийство… Политика переменчива и запутанна, не знаем, что будет завтра, но главное, чтобы войны не было, и чтобы люди невинные не гибли, и чтобы не пришлось бедным солдатам стрелять в своих соседей и братьев, может, даже знакомых им людей, вовсе не зверей, а так же давших присягу – стрелять не из ненависти, а чтобы самим присяге не изменить, не предать свой народ и Родину… Не должны политики ни для каких целей ставить людей перед такими страшными выборами. Но не совсем понимаю тех, кто осуждает Владыку Антония: неужто думают, что он должен был благословить измену присяге или новый мятеж? Если, не дай Бог… то что ещё останется делать воинам, как ни вставать на защиту своей страны, хорошее ли, плохое ли у неё правительство?
Владыку Августина – простите за ошибку от волнения.