4 грудня, у день свята Введення в храм Пресвятої Богородиці, секретар єпархії архімандрит Никодим (Барановський) очолив Божественну літургію у Спасо-Преображенському кафедральному соборі м. Біла Церква.
Йому співслужили насельники чоловічого монастиря на честь Різдва Христового та клірики Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Біла Церква.
Після богослужіння перед іконою свята було відправлено молебень.
Історія свята
Батьки Діви Марії, праведні Іоаким і Анна, будучи бездітними, сумували й молили Бога, щоб Він дав їм дитину, і при тому склали обіцянку, що віддадуть дитя до храму Єрусалимського для служіння Богові. Згодом у праведного сімейства родилась дочка, яку назвали Марія. Коли дівчинці виповнилось три роки і треба було виконати дану Богові обіцянку — відвести її до храму Єрусалимського.
Урочистим і гарним був той похід. Іоаким і Анна скликали в Назарет своїх родичів, запросили багато дівчат. Одягнені у найкраще вбрання, із свічками в руках, дорослі дівчата поволі йшли попереду та співали церковні піснеспіви. З ними йшла трирічна дівчинка Марія, а за Нею вже батьки, родичі та багато людей. Первосвященикові Захарію було дано знати від Духа Святого, що до храму має прийти майбутня Матір Божа, і він разом з священиками в пишному вбранні вже чекав Діву на паперті храму, до якої вели п’ятнадцять сходинок. На кожній із цих сходинок співали один псалом.
На першу сходинку батьки поставили маленьку Марію, а далі Вона пішла вже сама прямо до первосвященика Захарія. Архієрей взяв Богом обрану Отроковицю за руку і, натхненний від Духа Святого, провів її до найголовнішої частини храму, в Святая Святих. Туди за законом дозволялося входити тільки одному архієрею один раз на рік, при тому з жертовною кров’ю, яку він приносив за себе і за людські провини (Євр. IX, 7). Дивувалися всі, хто там був, а в церковних піснях сказано, що навіть ангели дивувалися, як Діва увійшла в Святая Святих.
Діва Марія залишилась при храмі, де згодом під опікою первосвященика й священиків одержала досить високу освіту й гарне побожне виховання і навчилась різним ручним роботам. Пресвята Діва Марія прожила при храмі Єрусалимському майже дванадцять років.
Настав час, коли Марія мала залишити храм і, як інші дівчата, вийти заміж. Вона пояснила первосвященику і священикам, що від зачаття Свого посвячена батьками єдиному Богу і Сама дала обітницю зберегти Себе непорочною, а тому не може вийти заміж.
Отже, для нетлінного збереження непорочності Свята Діва в 15 років за порадою і згодою священного Собору була заручена зі своїм родичем праведним старцем Йосифом, який дав обітницю оберігати дівочу честь Марії, вважаючи себе тільки мнимим її чоловіком. Марія переселилась із храму в Назарет, у будинок праведного Йосифа.
На згадку про Введення Пресвятої Богородиці у храм Єрусалимський 21 листопада Церквою започаткований цей празник. Перші згадки про нього можна знайти у переказах палестинських християн IV ст., де оповідається, що царицею Єленою був побудований храм Введення Богородиці.
На прикладі Богоотців Іоакима і Анни, які посвятили свою дочку з юних літ Богу, ми бачимо, що й нам, батькам-християнам, потрібно з ранніх літ займатись духовним вихованням своїх дітей. Ознайомлення дітей із Законом Божим і святим словом Церкви допоможе їм у майбутньому стати чуйними і добрими людьми. Введення у храм Богородиці — це велике, вселенське двунадесяте свято.
