25 травня, на третій день свята П’ятидесятниці, Високопреосвященніший архієпископ Білоцерківський і Богуславський Митрофан відвідав церковну парафія на честь Святої Трійці села Селезенівка, Сквирського благочиння. |
25 травня, на третій день свята П’ятидесятниці, Високопреосвященніший архієпископ Білоцерківський і Богуславський Митрофан відвідав церковну парафія на честь Святої Трійці села Селезенівка, Сквирського благочиння.
У Свято-Троїцькому храмі правлячий архієрей відправив Божественну літургію.
Його Високопреосвященству співслужили секретар єпархії архімандрит Никодим, благочинні Володарського округу протоієрей Миколай Сичевський, Сквирського округу протоієрей Андрій Хомишак та клірики Сквирського благочиння.
Після закінчення Літургії владика у супроводі духовенства та мирян пройшов хресною ходою навколо церкви.
Згідно рапорту настоятеля храму протоієрея Георгія Сопіженка архіпастир нагородив благодійників храму благословенними Архієрейськими грамотами.
Історична довідка. Протягом століть у с. Селезенівка існував не один Троїцький храм. Попередником нинішнього храму був дерев’яний, збудований у 1752 р. Храм був трикупольним, спорудженим із дубової деревини. Його окрасою був старовинний різьблений іконостас. Мешканці Селезенівки дбайливо ставилися до своєї древньої святині і, не дивлячись на свої кріпацькі злидні, регулярно ремонтували її. Однак незабаром назріла потреба у новому храмі, та без панської допомоги зробити це селезенівським кріпакам було не під силу.За князівської підтримки новий храм у Селезенівці постав дуже швидко. Цьому сприяла постанова, що забороняла аристократам-католикам будувати костьоли до тих пір, допоки панство не подбає про православні храми у своїх маєтках. Через два роки (у 1858 р.) храм було урочисто закладено. Станом на 1861 р. будівництво нового Троїцького храму в основному було завершено.У 1881 р. було побудовано нову кам’яну дзвіницю. А у 1898 р., коли населення села значно зросло, храм було розширено, і він набув уже теперішніх обрисів.У 30-х роках ХХ століття храм було закрито. Служби Божі відновились лише у роки Великої Вітчизняної війни. Наприкінці 80-х років ХХ століття відбудували купол дзвіниці. Також було споруджено будинок для священика. У 2004 р., за підтримки підприємця із Сквири Л.М. Іванчука, навколо храму була зведена кам’яна огорожа.