20 червня, День Святого Духа, у м. Кагарлик відбулася довгоочікувана історична мить − освячення Свято-Троїцького храму, настоятелем якого є благочинний Кагарлицького округу протоієрей Василій Синюк.
Чин освячення храму та першу у ньому Божественну літургію звершили Високопреосвященніші: митрополит Білоцерківський і Богуславський Августин, архієпископ Кіровоградський і Новомиргородський Іоасаф, Преосвященніший єпископ Васильківський Миколай, вікарій Київської Митрополії
у співслужінні сонму духовенства з Білоцерківської, Київської, Кіровоградської, Рівненської та Черкаської єпархій.
За Богослужінням настоятель храму був удостоєний права служіння Літургії з відкритими Царськими вратами, а клірик храму диякон Валерій Погребний піднесений до сану протодиякона.
За Літургією поміж парафіян храму молилися керівники міста і району, депутати обласної, районної та міської рад, меценати-благодійники, паломники з інших міст і сіл єпархії.
Після завершення служби Божої Керуючий єпархією виголосив вітання духовенству, настоятелю, благодійникам та всім вірним чадам Церкви Христової. Владика вручав церковні ордени, Грамоти Блаженнішого Митрополита Онуфрія, та грамоти Керуючого Білоцерківською єпархією.
На пам’ять про знаменну подію усі вірні отримали пам’ятні іконки.
***
З історії храму
Спорудження Свято-Троїцького храму у Кагарлику розпочалося у 1997 році. Після вибору земельної ділянки, підготовки матеріалів, попереднього погодження місця розташування споруди та виготовлення ескізного проекту храму в День Святої Трійці було освячене місце під будівництво. Наступного року було викопано котлован і забито бетонні палі, освячено Наріжній камінь будівництва, а восени залито монолітний залізобетонний фундамент на палях. У 1999 році завершувалися проектувальні роботи, заготовлялися фундаментні блоки. На межі тисячоліть будівництво храму взяв під свою опіку тодішній голова Кагарлицької райдержадміністрації Віктор Сінченко. Було організовано збір коштів, до якого долучилися підприємства, установи, організації, приватні підприємці, жителі міста – і 2000 року нульовий цикл було завершено й розпочато зведення стін. Відчувалася допомога і з боку тодішнього голови районної ради Федора Шестопала, зокрема за його підтримки було внесено зміни в проект напівпідвалу, що дало змогу розмістити там теплий нижній храм. Протягом 2000 – 2004 рр. здійснювалися цегляно-залізобетонні роботи; 2005 рік з огляду на суспільно-політичну ситуацію видався несприятливим для церковного будівництва, і з цього часу воно велося виключно за рахунок пожертв прихожан, серед яких знайшлося чимало меценатів. Тож уже наступного року було споруджено головний купол, висота якого становить 13 метрів, а в лютому 2007-го маківку великого купола на сорокаметровій висоті було оздоблено напиленням нітриду титану «під золото». Пізніше було зведено й укрито жерстю малі куполи, устелено консервуючою поліетиленовою плівкою дах собору, а також виготовлено покриті сусальним золотом хрести (один чотириметровий і два по 2,5 м) на бані храму. 2008 рік було ознаменовано тим, що собор було опоряджено в «шубу», відновлено карнизи й покрито жерстю дах споруди. Наступного року завершено дахи нижнього рівня і покрито штукатуркою та шпаклюванням внутрішні стіни. Із 2010 року настала черга благоустрою прилеглої території: площу перед собором було вирівняно й укрито бруківкою; тривали й внутрішні оздоблювальні роботи. В наступні роки тривала підготовка до розпису стін у верхньому храмі, облаштування підлоги з обігрівом, виготовлення, встановлення і освячення іконостасу, виконання художнього розпису. Паралельно тривало оздоблення й нижнього храму, де також є підлога з підігрівом, різьблений іконостас, необхідні меблі, образи та церковне начиння: тут відбувалися богослужіння всі останні роки. Багато зроблено й останнім часом,а це облаштування каплички над водозабором, газону й огородження, встановлення вхідної брами та облицювання сходів.
Прес-служба Білоцерківської єпархії
