МІСЬКОМУ ГОЛОВІ
м. БІЛОЇ ЦЕРКВИ
ДИКОМУ Г.А.
Шановний Геннадію Анатолійовичу!
Українська Православна Церква – це Церква українського народу, яка бере свій початок від Хрещення Русі рівноапостольним князем Володимиром. Весь її історичний шлях проходив поруч із українським народом, який формувався і виховувався під її впливом, який вона підтримувала та надихала в найскладніші часи. Зі своїм народом вона розділяла усі радості і скорботи. Статус незалежності і самостійності в управлінні наша Церква отримала ще в 1990 р. Після початку повномасштабної війни Російської Федерації проти України Собор за участю єпископату, духовенства, чернецтва і вірних 27 травня 2022 р. ухвалив рішення про повну самостійність і незалежність Української Православної Церкви.
Нинішній її статус виявляється, зокрема, в тому, що митрополит Київський і всієї України самостійно обирається українським єпископатом, єпископи обираються і призначаються Священним Синодом, який також створює нові єпархії та змінює їх межі. Судом вищої інстанції в УПЦ є Собор єпископів УПЦ. УПЦ самостійно здійснює зовнішні церковні відносини. Священний Синод самостійно канонізує святих. На сьогодні в УПЦ прославлено близько 300 святих. Було прийнято рішення про відновлення древньої практики мироваріння в Києві. УПЦ самостійно опікується українською діаспорою. На даний час в 13-ти країнах Європи існує 40 реально діючих парафій та 10 душпастирських осередків.
На Соборі 27 травня 2022 р. до Статуту про управління УПЦ було внесено зміни, які свідчать не лише про адміністративну незалежність, яка й до цього існувала, але й про цілковите відмежування від Московського Патріархату. Відтепер у Статуті відсутні положення, які вказували, що УПЦ є самокерованою частиною РПЦ, що постанови Соборів РПЦ не є підставою для діяльності УПЦ. Митрополит Київський припинив своє членство у Священному Синоді РПЦ. Також було вилучено пункт про поминання за богослужінням у храмах та монастирях УПЦ імені Патріарха Московського.
Традиційно, богослужбовою мовою Київською Митрополії є церковнослов’янська мова, яка була прийнята від батьків слов’янської писемності рівноапостольних Кирила та Мефодія. Українська мова також є мовою богослужіння на парафіях УПЦ. Можливість молитися сучасною рідною мовою була передбачена ще Собором українських єпископів у 1921 р. З тих пір вона протягом десятиліть реалізовується в тих парафіях, які мають відповідне бажання. І сьогодні Українська Православна Церква докладає необхідних зусиль для якісного літературного перекладу й друку Святого Письма та богослужбових текстів українською мовою.
Ще в 2014 р. Українська Православна Церква на найвищому рівні – Соборі єпископів – засудила військові дії на Сході України та закликала до припинення кровопролиття та мирного вирішення конфлікту. З початку повномасштабного військового вторгнення Росії на територію України Предстоятель УПЦ Блаженніший Митрополит Онуфрій першим із релігійних лідерів звернувся до українського народу та засудив війну, закликавши відстоювати суверенітет і цілісність України, об’єднатися любов’ю до Бога та Батьківщини, бути мужніми, підтримувати наших воїнів та один одного.
Серед захисників України є віряни УПЦ, які несуть службу в лавах Національної гвардії, Збройних сил України та в територіальній обороні. В їх складі є також сини священиків, випускники духовних шкіл, паламарі та парафіяни. Українська Православна Церква надає всебічну допомогу українським військовослужбовцям, лікарням, мирним жителям, біженцям та усім нужденним. Церква передає амуніцію, обладнання, ліки, продукти харчування, одяг, надає притулок. Вірні беруть постійну участь у здачі донорської крові для військових та постраждалих.
Відомо, що вкрай шокуючими для громадян України стали відео- і фотоматеріали звільнених рік тому від окупації Гостомеля, Ірпіня та Бучі. Ієрархи УПЦ однозначно засудили те, що там відбулося, як злочин.
Українська Православна Церква завжди виступала за соборність України та висловлювала підтримку суверенітету та територіальній цілісності нашої держави. Крім захисту від зовнішнього ворога, УПЦ постійно наголошувала й на необхідності консолідації українського суспільства, збереження миру та недопущення внутрішній ворожнечі, в тому числі на релігійному ґрунті.
Насамкінець зауважимо, шановний Геннадію Анатолійовичу, що жодний закон або нормативно-правовий акт України не наділяє органи місцевого самоврядування правом забороняти або втручатись у діяльність релігійних організацій, навіть за умови воєнного стану. Це суперечить як Європейській Конвенції з прав людини, так і Конституції України, оскільки «Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави» (стаття 35 Конституції України).
Безсумнівно, нині всім нам необхідно зберігати єдність задля захисту нашої держави, яку ми разом виявили в перші дні війни і зберігаємо її по сьогоднішній день.
Просимо Вас не допустити подальшого брутального порушення законів України, заборони та обмеження діяльності віруючих і релігійних громад УПЦ у межах Білоцерківської територіальної громади у праві на свободу віросповідання. Вірні Української Православної Церкви-білоцерківці віддали свої голоси за Вас, Геннадію Анатолійовичу, за Вашу перемогу. Тож не робіть із нас ворогів України , бо ми такі ж патріоти нашої Батьківщини як і Ви.
08 квітня 2023 року Підписалося 1084 особи.
Звернення було подано та зареєстровано 10 квітня 2023 року в загальному відділі Білоцерківської міської ради.
