РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ
Високопреосвященнішого Митрофана,
архієпископа Білоцерківського і Богуславського
духовенству, чернецтву і всім вірним чадам Білоцерківської єпархії
Української Православної Церкви
Ликуют Ангели вси на небеси
и радуются человецы днесь…
Стихира на стиховні
Ангельська вість про народження у Віфлеємі Христа Спасителя світу натхненно й велично лунає сьогодні в усіх храмах, у наших з вами серцях. Цю радісну звістку, через яку здійснилося Боже обіцяння про спасіння, довгі роки чекали старозавітні праведники, щоб виповнилися пророчі слова: Отроча родися нам, Сын, и дадеся нам (Ис 9: 6). Чекали цієї звістки і ми з вами, готувалися до цього великого дня, що приносить віру, надію і любов у кожне людське серце. Ця неповторна і спасенна надія є для нас джерелом невимовної радості, спонукає до щиросердої подяки і поклоніння Богові.
Нині передвічний Бог через Свою велику любов зволив стати людиною, щоб перебувати з нами. Він увійшов у нашу людську історію, в нашу обмеженість, щоб звільнити нас від усього того, що досі віддаляло людину від Творця. Усвідомлення близькості Господа спонукає нас із ще більшим натхненням і радістю сповіщати: «З нами Бог»! З нами Бог, Який нас підносить і втішає. З нами Бог, Котрий прийшов до всіх — до бідних і багатих, праведних і грішних. Він прийшов віднайти і спасти того, хто гине; Він воплотився, щоб відновити занепалий і заплямований гріхом образ Божий, носителем якого є кожна людина. У ці святкові дні особливої актуальності набувають слова святого Льва Великого: «Нехай тріумфує святий — він наближається до нагороди; нехай радіє грішник — його запрошують до прощення; нехай надихається язичник — бо він прикликається до життя».
Коли звершувалася таїна Різдва Христового у вертепі, люди спали — як природним сном, так і духовним. Лише прості віфлеємські пастухи удостоїлися споглядати це Божественне чудо і почути з небесної вишини чудовий спів незчисленного ангельського воїнства: Слава в вышних Богу, и на земли мир, в человецех благоволение (Лк. 2, 14).
У народженні Христа Спасителя від Діви Марії людська природа в Його Особі незлито і нероздільно з’єдналася з природою Божественною. Спаситель світу, прийняв наше єство, з’єднав нас із Самим Собою, освятив, обожив і підніс нас вище небес. І якщо до цього часу людина перебувала у темряві й під владою смерті, то тепер у Христі вона — нова істота, покликана до життя вічного.
У різдвяних церковних піснеспівах говориться, що Різдво Христове принесло на землю істинне боговідання, відкрило людям путь визволення від гріха, путь до перемоги над смертю та дияволом. Воно поклало початок просвіті й обоженню людини благодаттю, відкрило людям рай і блаженство вічного богоспілкування.
Втілена Любов Божа приходить у світ, щоб його перетворити, повернути Своєму створінню первозданну красу, загублену внаслідок прадавнього Адамового гріха. Цю Любов, в особі Богонемовля, приймають пестливі материнські руки Богородиці, зігріває турбота праведного Йосифа, прославляє величальний спів ангельських хорів. Поспішають до вертепу пастухи, які, почувши вість Ангелів, не піддалися сумніву, а радісно сприйняли її. Світло Христе просвітило уми й серця мудреців, які не вагаючись полишили все і в пошуках Його вирушили в путь, відважно долаючи незвідані шляхи.
Але, на жаль, були й такі, що зневажили Любов Божу і її гонили. Часто таке відбувається і в сучасному світі, який залишається байдужим до знаків Божої присутності. Тому, щоб пізнати і прийняти Господа, виплекаємо в собі смирення Йосифове, віру і любов Пресвятої Богородиці, простосердість пастухів і відважність мудреців. Долаючи власне самолюбство, будемо піклуватися про набуття цих чеснот, щоб поклонятися і служити істинному Богу, відкриваючи своє серце істині та добру. Він не вимагає від нас надзвичайного, а чекає від нас тільки нашої любові та щирої відданості.
Величаючи і прославляючи Новонародженого Богонемовля Христа, ми дякуємо Йому за великі й нескінченні милості, що Він дарував нам у минулому 2010 році. Цей рік був знаковим і багатим на події, як у державі, так і в житті Української Православної Церкви в цілому і в Білоцерковскій єпархії зокрема.
Ми дякуємо Богові за обрання нового президента нашої суверенної держави, що здійснилося через волевиявлення нашого українського народу. Усвідомлюючи міру відповідальності й складності президентського служіння, Віктор Федорович Янукович, вступаючи на високу і відповідальну посаду керівника країни, просив святительського благословення й молитов у Предстоятелів Руської та Української Православних Церков.
Минулого року вся повнота Української Православної Церкви відзначала 75-літній ювілей свого Предстоятеля, Блаженнішого Митрополита Київського і всієї України Володимира. Святкове богослужіння, з нагоди ювілею, яке звершив Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил у сослужінні представників усіх Помісних Православних Церков, ще раз засвідчило канонічність Української Православної Церкви і євхаристичне спілкування її із Вселенським Православ’ям. Важливою подією у дні святкування ювілею, що надихнула їх особливою радістю, для всього віруючого українського народу стала зустріч з великою святинею Русі — іконою Божої Матері «Умиление», перед якою молився й упокоївся преподобний Серафим Саровський. Це була надзвичайна духовна радість і для нашої Білоцерковської єпархії, тому що, за моїм особистим проханням, ікона два дні перебувала в нашому кафедральному соборі, що сприяло єднанню й духовному підкріпленню віруючих у дні Різдвяного посту.
Вітаючи всіх вас, улюблені у Христі отці, браття й сестри, чернецтво, діти, молодь — усі вірні чада Білоцерківської єпархії — з великим благодатним святом Різдва Христового та Новоліттям бажаю усім душевного миру й християнської любові, міцного здоров’я, благословенних успіхів у добрих справах і починаннях, нескінченної духовного радості у Господі, Котрий заради нас народився у Віфлеємі.
Христос народжується, славте Його!
МИТРОФАН,
АРХІЄПИСКОП БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ І БОГУСЛАВСЬКИЙ
Різдво Христове
2010/2011 р.
м. Біла Церква
