У цьому номері:
- Про реалії сучасних українських заробітчан «Пастка ілюзорного щастя»
– … Остарбайтер – дешевий найманець, що має лиш три варіанти працевлаштування – прибиральник, офіціант чи доглядальниця. А найперша проблема – мова, точніше її повна відсутність. Уявіть життя, в якому ти цілковито глухий та абсолютно німий, безмовний і тому геть недолугий. Врешті-решт «пощастило» влаштуватися прибиральницею, щодня мити підлоги та унітази; за мінімальну зарплатню без натяку на кар’єрне зростання «карячитись» майже без вихідних; щодня, з місяця в місяць. Тож, як Ви розумієте, моя «іспанська казка» не походила на рожеві мрії, якими тішила себе в рідній Білій Церкві. Там я була соціальною, комунікабельною та веселою людиною, не надто активною, але переконаною православною. Коли виїжджала, думала: ну що за біда? Врешті-решт, християнська країна з тисячолітніми традиціями, тож так-сяк прилаштуюсь. Не знаю… не вийшло прилаштуватися. Зарозумілі іспанці нас не сприймають, ставляться зверхньо та підкреслено заангажовано, як до людей другого сорту. Згодом я намагалася знайти власне «поле» серед українських емігрантів. Виявилось, всі поля давно засаджені іншими і зовсім не православними «сіячами». Земляки, які роками живуть на чужині, виявились не зовсім тим, чи навіть зовсім не тим, до чого я звикла і прагнула. У своїй більшості вони альтернативні – ще не іспанці, але вже не українці, і надто часто – не православні. Я знайомилася з різними співвітчизниками – чоловіками та жінками, – але братів та сестер у Христі серед них не зустрічалося. Звісно, пануючий католицизм, мізерна кількість православних парафій та агресивна навала протестантських зазивал, таких собі костюмованих проповідників у стилі «і не думайте від мене відкараскатись…». Проте, усвідомлення процесу не полегшує перебігу хвороби. Я намагалася задовольнятися своєрідним духовним «ерзацом» – споглядала відеозаписи літургій із Києво-Печерської Лаври, в крайніх випадках – запалювала освячену свічечку перед маленькими іконками, привезеними з України… Відірваність від звичних духовних засад, як виявилось, стала чи не найбільшим викликом у красивій, але не вельми привітній чужині. Там це чіпляє багатьох. Хтось впадає в глибоку депресію, хтось заливається алкоголем, а хтось, відверни Господи, замислюється про суїцид. Одного разу, споглядаючи нашу літургію по відео, раптом замислилась: а що чекатиме на мене в перспективному майбутньому? Унітази, мізерні заробітки, вербальна пустеля навколо та, вибачте за образ, віртуально-телевізійна духовність… Саме тоді уперше замислилась про повернення… І повернулася за рік, точно напередодні цьогорічного Великодня. Ото було щастя! …
Читати повністю інтерв’ю у журналі «Небесне і земне» №1(3)
- В рубриці НАШ ЕКСПЕРТ доктор богослов’я, професор архімандрит Нестор (Соменок) дає відповіді на запитання на тему: «Християнізація Київської Русі»
…
– Действительно ли христианство на Киевской Руси распространялось насильно?
– Как бы нам ни было неприятно и прискорбно, но мы, православные, должны признать тот исторический факт, что христианизация Руси св. князем Владимиром проводилась не только методом просвещения и духовного вразумления, но и физической силой, даже насилием.
Мы должны согласиться, что в то время, в ту эпоху и в тот период социально-государственного становления Руси иначе и быть не могло. Приведем пример из жизни. Когда родители отправляют своего ребенка в школу, он не хочет туда идти после двух или трех занятий, капризничает, не понимая пользы от просвещения и грамотности. В результате родители вынуждены применять в определенной форме силу, как метод воспитания. Другой пример: …
Читати повністю у журналі «Небесне і земне» №1(3)
- У рубриці МОЛОДЬ І ПРАВОСЛАВ’Я відповідь на питання, чи потрібна мода православному, у статті: «Красота у каждого своя»
… А если наш внешний вид должен быть красив и радостен даже в будни, то тем более радостным он должен быть на праздничном богослужении. Ведь мы же украшаем храм росписями, золочеными кивотами; облачение священников делаем из богатой парчи; возжигаем свечи из лучшего воска, а воздух наполняем благовониями, радостным колокольным звоном и мелодичным пением. Почему же на это торжество красоты мы приходим замарашками? А наши предки всю неделю ходили босыми, чтобы поберечь обувь для воскресных и праздничных служб и самый лучший наряд называли «кобеднишной одеждой», то есть той, которую надевали к обедне в храм. …
Читати повністю у журналі «Небесне і земне» №1(3)
- У рубриці НОТАТКИ МІСІОНЕРА. ДІЛИМОСЯ ДОСВІДОМ священик розповідає про соціальну роботу недільної школи при парафії, у статті: «Любити і творити добро»
Народження дитини, особливо первістка, це без перебільшення диво, невимовна радість і піднесення для кожної сім’ї. Побачивши дитя, мама забуває про нестерпний біль і страждання пологів, а тато, на хвилі радощів, готовий на несамовиті подвиги. Діти – це наша втіха й розрада, приємна турбота, це наша поміч і несамотня старість, це – наше майбутнє. Заради блага і щастя дітей батьки готові на тяжкий труд і неповторний подвиг, не жаліючи своїх сил і здоров’я. Які великі надії вони покладають на своїх нащадків! Але як швидко ці мрії стають міфом, коли батьки в своїх ще зовсім юних чадах помічають грубість по відношенню до себе і тих, хто їх оточує, коли вони, будучи ще школярами, починають вживати алкоголь і палити цигарки…
Читати повністю у журналі «Небесне і земне» №1(3)
- Рубрика ЗРОЗУМІЛО ПРО ПРАВОСЛАВ’Я розкриває тему: «Церковна записка: як і навіщо»
Кожен з нас приходить до храму зі своїми потребами, зі сподіванням отримати від Господа втіху й допомогу у вирішенні своїх проблем і негараздів. Ми хочемо, щоб нас у час молитви підтримала людина, яку Сам Господь обрав для того, щоб стояти перед Престолом Своїм, здійснюючи приношення і молитви. Тож звертаємося до священика з проханням посилити наші молитви, записуючи імена тих, за кого хочемо помолитися і подаючи її до вівтаря. Так, на перший погляд, простенька справа – оформлення записки. Однак, чи всі ми вірно усвідомлюємо значення такої записки, чи правильно ми пишемо її? Нехай це буде першою темою, якої ми торкнемося у нашій новій рубриці «Православний лікнеп». Принаймні, спробуємо, щоб прості речі стали для нас ще більш зрозумілими, а за нашим зовнішнім благочестям не причаїлося елементарне невігластво. …
Читати повністю у журналі «Небесне і земне» №1(3)
- Рубрика СВЯТИНІ БІЛОЦЕРКІВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ розповідає про унікальну ікону Святої Трійці «Білоцерківська»
Однією зі святинь Спасо-Преображенського кафедрального собору м. Білої Церкви є ікона Святої Трійці «Білоцерківська», написана в 2003 році, на прохання Преосвященного єпископа Білоцерківського і Богуславського Серафима (Залізницького), іконописцем Андрієм Миколайовичем Верхотіним. У світі таких образів існує тільки три: один знаходиться в покоях Патріарха Московського і всієї Русі, другий – у Києво-Печерській Лаврі, третій – у кафедральному соборі Білої Церкви. …
Читати повністю у журналі «Небесне і земне» №1(3)
- Для рубрики ОСОБИСТІСТЬ. ВІДВЕРТО ПРО СЕБЕ БЕЗ ПРИКРАС редакція журналу взяла інтерв’ю у відомого музиканта, лідера групи ДДТ Юрія Шевчука
…
– Как христианину, что Вам бы хотелось в себе изменить, с чем боретесь в себе?
– В первую очередь это злость и вспыльчивость. Воюю с этим непрестанно.
У меня сложились особые отношения с отцом Андреем Кураевым. Мы беседуем с ним на какие-то волнующие меня темы. Я с ним советуюсь. Он – хороший, светлый человек. И интеллектуал при этом. Мне с ним интересно говорить на любые темы. Он иногда бывает у меня на концертах. Однажды, когда я его спросил после выступления: «Ну, как?», он ответил: «Кающийся грешник. Нормально!» Попал в самую точку – я, по сути, и есть кающийся грешник. …
Читати повністю у журналі «Небесне і земне» №1(3)
- Рубрика ОБ’ЄКТИВНО ПРО НАСУЩНЕ розкриває: «Простые рецепты непростого семейного счастья»
… Сейчас за любовь часто принимают влюбленность, а этого душевного (не духовного) чувства отнюдь недостаточно для подлинной семейной жизни. Влюбленность может сопутствовать любви, а может и нет – но главное то, что она достаточно быстро проходит. А вот тогда и наступает время для осознанной заботы друг о друге, т.е. взращивания настоящей супружеской любви. …
Читати повністю у журналі «Небесне і земне» №1(3)
- Рубрика КНИЖКОВА ПОЛИЦЯ і її тема: «Воцерковление для начинающих» «заставить» познайомитися з творчістю прозаїка протоієрея Олександра Торика
Сегодня перед большим количеством людей, понявших умом или почувствовавших сердцем, что Бог есть, осознающих, пусть неясно, свою принадлежность к Православной Церкви и желающих приобщиться к ней, встаёт проблема ВОЦЕРКОВЛЕНИЯ, то есть вхождения в Церковь в качестве полноценного и полноправного её члена. Эта проблема для многих очень серьёзна, так как, входя в храм, неподготовленный человек сталкивается с совершенно для него новым, непонятным и несколько даже пугающим миром. Одежды священников, иконы, лампады, песнопения и молитвы на малопонятном языке – всё это создаёт у новопришедшего ощущение собственной чужеродности в храме, приводит к размышлениям о том, а нужно ли всё это для общения с Богом? …
Читати повністю у журналі «Небесне і земне» №1(3)
У номері також читайте:
- Кумедну історію із життя архієпископа Августина (Маркевича).
- Православна пісна кухня: блюда від шеф-кухара кафе «Дача» Максима Коляди.
- Історію однієї перемоги.
ЖУРНАЛ ЗАПИТУЙТЕ У ХРАМАХ БІЛОЦЕРКІВСЬКОЇ ЄПАРХІЇ
