23 лютого першого дня Великого посту митрополит Білоцерківський і Богуславський Августин звершив уставне великопостове Богослужіння у Спасо-Преображенському кафедральному соборі у м. Білій Церкві. Увечері, у кафедральному соборі прочитав першу частину Великого канону преподобного Андрія Критського, а також виголосив повчання.
24 лютого, другий день Великого посту, митрополит Августин молився у Спасо-Преображенському соборі. Увечері, у білоцерківському жіночому монастирі святої рівноапостольної Марії Магдалини прочитав другу частину Великого канону преподобного Андрія Критського та виголосив проповідь.
25 лютого, третій день Великого посту, митрополит Августин звершив першу у цьому році Літургію Напередосвячених Дарів у Спасо-Преображенському кафедральному соборі у м. Білій Церкві.
Увечері, третю частину Великого канону преподобного Андрія Критського архіпастир прочитав у Свято-Успенському храмі у м. Тетієві та храмі Казанської ікони Пресвятої Богородиці у с. Денихівці Тетіївського благочиння.
26 лютого четвертого дня Великого посту владика Августин прочитав заключну частину Великого канону преподобного Андрія Критського у храмах Різдва Пресвятої Богородиці у с. Ківшоваті Таращанського благочиння та Воскресіння Христового у м. Таращі.
27 лютого у п’ятницю першої седмиці Великого посту митрополит Августин очолив Божественну літургію Напередосвячених Дарів у жіночому монастирі святої рівноапостольної Марії Магдалини у м. Білій Церкві.
Після Літургії, за церковною традицією, архіпастир у співслужінні духовенства відслужив молебень до святого великомученика Феодора Тирона та освятив коливо, яке у цей день приноситься до храму.
Коливо – це пшенична крупа зварена з медом. Традиція варити цю страву у першу неділю Великого посту сягає IV ст. Як свідчить історія у 362 році язичеський візантійський імператор Юліан Відступник під час першого тижня Великого посту наказав у Антіохії на ринках таємно окропити кров’ю ідоложертовних тварин всю їжу. Промислом Господнім, через святого великомученика Феодора Тирона, християни дізналися про злий намір імператора і стали готували собі в їжу варене пшеничне зерно з медом, зберігши себе від скверни.
Прес-служба Білоцерківської єпархії
