03 березня 2022 року Вих № 03
Настоятелям парафій та настоятелям, намісникам і настоятелькам монастирів Білоцерківської єпархії Української Православної Церкви
2 березня 2022 року відбулися збори благочинних Білоцерківської єпархії за участю членів єпархіальної ради, на яких обговорювалися проблеми в церковному житті, що виникли вже в перші дні війни, яка була спричинена нападом військ Російської Федерації на нашу Батьківщину. Зокрема, розглядалося питання відносно звернень до Керуючого Білоцерківською єпархією духовенства і вірних єпархії щодо доцільності подальшого поминання на Богослужіннях Святішого Патріарха Московського і всієї Русі. Це було спричинене нерозумінням і розчаруванням із приводу того, що Святіший Патріарх Кирил, якого належить поминати як «Великого Господина і Отця нашого», не підніс свій Першосвятительский голос, на відміну від Предстоятеля Української Православної Церкви Блаженнішого митрополита Київського і всієї України Онуфрія, на захист нашого боголюбивого народу України із закликом до керівництва Російської Федерації, зокрема її Президента, припинити військові дії проти нашої держави і розпочати переговори з владою України. Більше того, дехто навіть сприйняв його виступи, починаючи з 23 лютого ц. р., як підтримку військових дій з боку Росії. Із жалем і гіркотою духовенство та вірні зазначають, що й в наступних зверненнях Святішого, незважаючи на очікування вірних нашої Церкви й усього народу, жодного разу не прозвучало жодного конкретного, недвозначного, турботливого, насправді батьківського висловлювання з оцінкою трагедії і виразом архіпастирського «печалования» (церковнословʼянською мовою − піклування, клопотання, захист, рятування) про свою паству.
Варто зазначити, що в 1990 році Святіший Патріарх Олексій ІІ під час свого перебування у Свято-Успенській Почаївській Лаврі та в місті Рівне на прохання духовенства західноукраїнських єпархій погодився на те, щоб його не згадували на статутних поминаннях під час Богослужінь. Відомо, що цим дозволом користується й досі не лише духовенство, а й єпископи уже протягом 30-ти років, і до цих пір ніхто не казав, що блаженної пам’яті Патріарх Олексій ІІ своєю згодою благословив вчиняти гріх розколу.
Зважаючи на це і беручи до уваги настрої та прохання значної частини духовенства і вірних Білоцерківської єпархії, заради блага, спокою і єдності церковного народу, покладаючись на усвідомлення пастирської відповідальності і розсудливість настоятелів парафій, настоятелів, намісників і настоятельок монастирів, вважаю за можливе і припустиме утримуватися від статутних поминань на Богослужіннях титулу та імені Святішого Патріарха Московського і всієї Русі там, де таке рішення приймається, за умови погодження цього з причтом, парафіянами чи общиною монастиря.
+АВГУСТИН,
митрополит Білоцерківський і Богуславський
